Що не можна робити після смерті близької людини і на похороні

Тітка телефонує ще з вокзалу: «Дзеркала завісили? І Оксані скажіть, щоб на похорон не йшла — їй же скоро народжувати». Сусідка радить не мити підлогу, поки всі не повернуться з кладовища. А в родинному чаті хтось питає, чи можна до сорока днів віддати мамине пальто.

Прикмет навколо смерті й похорону багато, і в перші дні їх переказують усі, хто поруч. Розповідаємо, які з них — лише повір’я, що про них кажуть священники і які правила справді варто пам’ятати родині.

Коротко: що має сенс, а що — повір’я

Що справді не можна робити в перші години

Найважливіші заборони після смерті — не про дзеркала. Вони про документи і про те, щоб у розпачі не довірити похорон випадковим людям.

• Не переміщуйте тіло до приїзду медиків і поліції, якщо людина померла вдома: огляд на місці — частина процедури.
• Не підписуйте договорів з «агентами», які приїхали чи подзвонили без вашого виклику. Ритуальну службу обирає лише родина.
• Не віддавайте стороннім лікарське свідоцтво про смерть і папери від поліції.
• Не погоджуйтеся на усний кошторис — попросіть письмовий перелік послуг з цінами.

Кому дзвонити і які документи збирати, покроково розписано в плані що робити, коли померла людина.

Поки покійний удома: дзеркала, вікна, стільці

Чому завішують дзеркала

За повір’ям, душа померлого може «застрягнути» в дзеркалі або злякатися, не побачивши свого відображення. Тому дзеркала накривають тканиною — до похорону, а в деяких родинах і довше.

У Православній церкві України пояснюють: звичай не має нічого спільного з вірою. Це такий самий забобон, як побажання «земля пухом» чи склянка з хлібом для покійного. Пам’ять, кажуть у Церкві, краще вшанувати молитвою і добрими справами. Якщо ж родині спокійніше із завішеними дзеркалами — шкоди в цьому немає.

Чому покійника не залишають одного

Звичай чування давній: колись тіло лежало вдома до самого похорону, і біля нього по черзі молилися рідні та сусіди. Сьогодні тіло може залишатися вдома до прощання, а може бути в морзі на зберіганні — тоді чергувати біля нього не потрібно.

Якщо тіло вдома, важливіше інше: прохолода в кімнаті, зачинені двері від домашніх тварин і хтось із дорослих, хто зустріне людей. Помолитися біля покійного можна своїми словами.

Вікна, стільці, підлога

Священники, з якими говорило видання Credo, перелічують ще кілька поширених звичаїв: не відчиняти вікон під час молитви над покійним, перевертати стільці й столи після винесення труни, «щоб душа не сіла», мити підлогу, щоб «вимити смерть» із дому. Усе це вони називають забобонами.

Про вікна отець Тарас Дзьоба каже прямо: у задушливій кімнаті людям стає зле, а похорон — це молитва, для якої потрібне повітря. Тож провітрюйте. Прибрати після похорону теж можна — коли на це з’являться сили.

Прикмети на похороні

Найпоширеніші повір’я, які можна почути біля труни і на кладовищі:

• не переходити дорогу похоронній процесії і не йти попереду труни;
• не озиратися, коли йдете з кладовища;
• не забирати з кладовища квіти й нічого не піднімати з землі;
• не повертатися додому, поки процесія не повернулася з кладовища;
• тричі піднімати труну над порогом, коли її виносять із дому.

Священники наголошують, що такі прикмети не мають нічого спільного з християнським похороном. Звичай піднімати труну над порогом отець Микола Микосовський пов’язує з язичницьким прощанням із «домовиком». З самим покійним, каже він, прощаються під час останнього цілування.

Окремо — про заборону рідним нести хрест чи труну, «щоб не було нової смерті». Отець Тарас Дзьоба відповідає: такої заборони немає. Нести хрест і Євангеліє просять гідних людей, і це честь.

Що з цього справді має сенс:

• Не стійте на краю відкритої могили. Не через прикмету — свіжа земля може обсипатися.
• Не забирайте квіти й вінки з чужих могил. Це питання поваги, а не долі.
• Не з’ясовуйте стосунків біля труни. Родинні суперечки краще відкласти на інший день.

Чи можна вагітним на похорон

Повір’я каже, що вагітній не можна на похорон і на кладовище — нібито це зашкодить дитині. Церква такої заборони не має і небезпеки в цьому не бачить. Реальний ризик інший: сильний стрес і довге стояння.

Якщо почуваєтеся погано, попрощайтеся коротко, сядьте осторонь або не їдьте на кладовище. А якщо хвилюєтеся — порадьтеся з лікарем, який веде вагітність.

Чи брати на похорон дітей

Однієї відповіді немає. Підлітка, який хоче попрощатися з дідусем, зазвичай не варто залишати вдома. Маленькій дитині заздалегідь поясніть простими словами, що вона побачить, і домовтеся, хто з дорослих буде поруч і зможе піти з нею раніше.

Чи можна цілувати покійника

Можна. Останнє цілування — частина церковного похорону: рідні прощаються з покійним перед тим, як закрити труну. Хто не може або не хоче, торкається руки чи просто вклоняється — це теж прощання.

Чи можна фотографувати на похороні

Лише якщо родина не проти. Фото біля труни в соцмережах без дозволу рідних — часта причина образ. Якщо родина хоче мати знімки, хай кілька стриманих кадрів зробить одна людина, з якою про це домовилися.

Як поводитися на похороні

Етикет простіший, ніж прикмети:

• темний, стриманий одяг — чорний не обов’язковий;
• телефон без звуку;
• до родини підійдіть коротко: «Співчуваю», «Я поруч» — довгих промов не треба;
• приходьте вчасно і не йдіть посеред молитви чи прощальних слів.

Що сказати рідним, щоб це прозвучало щиро, — у статті слова співчуття.

Що не можна робити після похорону, до 9 і 40 днів

Після похорону починаються інші заборони: не робити ремонт до дев’ятого дня, не влаштовувати свят і весіль до сорокового, а дехто — до року, не роздавати речі померлого до сороковин.

Священники, з якими говорила «УП. Життя», пояснюють: у ці дні Церква радить молитву і добрі справи в пам’ять про людину, а решту називає народними звичаями. Дотримуватися їх чи ні — вирішує родина. Як порахувати поминальні дні і що в них роблять — у статтях 9 днів після смерті і 40 днів після смерті.

Коли відкривати дзеркала

Одні родини знімають тканину одразу після похорону, інші тримають дзеркала завішеними довше. Церква завішувати їх не вимагає взагалі, тож відкривайте тоді, коли вам буде спокійніше.

Що робити з речами померлого

За повір’ям, речі роздають після сорокового дня, а одяг померлого не носять. Серед забобонів священники згадують і протилежну крайність — переконання, що з речей покійного не можна лишити собі нічого.

Розбирайте шафу тоді, коли будете готові: щось залиште на пам’ять, одяг віддайте тим, кому він знадобиться. А свідоцтво про смерть і папери від лікаря, поліції чи моргу тримайте разом — вони ще знадобляться.

Якщо була кремація

Кремація не скасовує ні дев’ятин, ні сороковин: поминальні дні рахують від дня смерті, як завжди. Урну Київський крематорій видає протягом десяти робочих днів після кремації, за доплату — до двох днів.

Навколо урни теж є повір’я, найчастіше питають, чи можна тримати прах удома. Які є варіанти, ми розібрали в статті що робити з прахом після кремації.

Чим допоможе ритуальна служба

Більшість питань «а так можна?» виникає просто тому, що родина вперше організовує похорон. Ритуальна служба «Епілог» організовує поховання в Києві і кремацію в Києві під ключ: документи, морг, транспорт, прощання. Ми підкажемо, що за чим іде в день прощання. З питаннями про обряди вашої церкви краще звернутися до священника, який служитиме.

Часті запитання

Що не можна робити, коли померла близька людина?

На практиці — переміщувати тіло до приїзду медиків і поліції, підписувати щось з «агентами» і віддавати документи стороннім. Решта заборон — дзеркала, вікна, речі — народні повір’я, яких родина дотримується на свій розсуд.

Що не можна робити до 9 днів після смерті?

За повір’ям — робити ремонт, переставляти меблі, влаштовувати гучні свята. Церква таких заборон не встановлює і радить у ці дні молитву.

Що не можна робити до 40 днів після смерті?

За повір’ям — роздавати речі померлого, святкувати весілля та інші свята. Церковними правилами це не є.

Коли можна відкривати дзеркала після похорону?

Коли вам буде спокійно. У Православній церкві України завішування дзеркал називають забобоном, тож строку немає.

Чому покійника не можна залишати одного?

Це давній звичай чування й молитви біля тіла. Якщо тіло до прощання в морзі, чергувати не потрібно.

Чи можна вагітним ходити на похорон?

Так, церковної заборони немає. Зважайте на самопочуття: за потреби попрощайтеся коротко і не їдьте на кладовище.

Чи можна прибирати після похорону?

Так. Заборону мити підлогу після винесення труни священники називають забобоном — прибирайте, коли будуть сили.

Джерела

«Українська правда. Життя», 04.11.2021: «Чи потрібно завішувати дзеркала в домі, коли хтось помер. Пояснення ПЦУ»; «Телеграф», 01.10.2025: «Закривати дзеркало не обов’язково: про які забобони на похоронах варто забути» — переказ інтерв’ю Credo з єпископом Євстратієм (Зорею) і священниками Тарасом Дзьобою, Миколою Микосовським ЧСВВ та Зеновієм Хоркавим; «Українська правда. Життя», 23.12.2024: «Як і чому померлих поминають на 9 та 40 днів після смерті»; «Вікна»: «Чи можна вагітним ходити на цвинтар, похорон та поминки»; строк видачі урни — Київський крематорій.